За післявоєнні роки Богуслав зріс у великий промисловий та культурний центр. В 1962 році побудовано широкоекранний кінотеатр "Маяк". в 1964 році - побуткомбінат, в 1965 році за рахунок державних капіталовкладень збудовано зразкову типову середню школу на 960 місць. Значно розширилася лікарня. Проведено водопровід загальною довжиною 4,6 км., газифіковано 750 квартир, заасфальтовано 5 км доріг, встановлено більше 500 вуличних фонарів денного освітлення.

Гордістю Богуслава є гідроелектростанція потужністю 1 120 квт з річним виробленням електроенергії 7 млн квт в той час, коли до Жовтневої революції в місті була електростанція потужністю в 12 квт. шо освітлювала будинки багатіїв та купців. А до вітчизняної війни у всьому Богуславському районі було електрифіковано 12 колгоспів із 49, які одержу вали 600 квт електроенергії.

З 1957 року стала працювати автобусна станція. Автобуси, таксомотори стали курсувати до м. Києва, ст. Миронівка. А тепер автобусом можна заїхати в кожне село району.

З кожним роком розвивається, міцніє і стає красивішим місто, а разом з ним і люди.

За роки семирічки у місті появилися такі культурно-побутові заклади, як широкоекранний кінотеатр "Маяк", міжрайонний кінопрокат, музична семирічна школа, педучилище, профтехшкола, асфальтний завод, консервний завод, машинно-лічильна станція, лодочна станція.

Значно розширили свої виробничі потужності такі підприємства як суконна державна фабрика ім. 1 Травня, автопарк, маслозавод, кар'єроуправління, фабрика художніх виробів "Перемога". Ці підприємства з року в рік успішно виконують державні плани по випуску валової продукції. Фабрика художніх виробів "Перемога" план по випуску валової продукції в 1966 році виконала на 105,7 %.

Славнозвісні вироби в 1966 році на Всесвітній виставці в Брюсселі були відзначені Дипломом II ступеня та грошовою премією в сумі 500 крб., за освоєння ювілейних товарів та сувенірів. В 1966 році колективом фабрики розроблено нові технічні показники в готових виробах ручного ткацтва. Розроблено 40 нових видів малюнків традиційного Богуславського орнаменту.

Розроблена широка гама кольорів, що дало можливість ще розкрити цінність народного декоративного мистецтва. В 1966 році увесь асортимент ткацтва виготовляється лише на експорт. Фабрика є учасником Всесвітньої виставки в Монреалі. Продукція фабрики неодноразово демон-струвалась на міжнародних виставках міста Брюссель. Марсель. Токіо, Лондоні, Загребі та ін.

Найбільше промислове підприємство в місті - це Державна суконна фабрика ім. 1 Травня, на якій працює тисячний колектив. План валової продукції 1966 року виконано на 102.3 %. В 1964-65 рр освоєно масовий випуск нових артиклів тканин хустки: “Веснянка", “Полянка”, "Пушинка", чоловічі шарфи “Атлет” та ін.

На підприємстві запроваджена найсучасніша техніка та найновіша технологія виробництва. Здійснено ряд науково-дослідних та конструкторських робіт. З року в рік обновляється асортимент випущеної продукції і випуск становить більше 2000 погонних метрів щорічно.

Кар’єроуправління по розробці гранітних покладів щорічно видобуває 70-75 тис.куб. метрів каменю - буту, 55-60 тис. куо. метрів , біля 3 тис. куб. метрів тесу. Великі поклади граніту залягають навкруги міста і він розробляється відкритим способом.

Це один із основних видів корисних копалин, які знаходяться в Богуславі. Виготовляються облицьовочні плити, сходи, бордюри, тумби, парапети, карнизи та інше. Ці матеріали широко використовуються для будівель і споруд крім району, далеко за межами України.

Крім граніту в Богуславі с великі поклади глини, з якої виготовляють гончарні вироби та будівельну цеглу, черепицю, тощо. Значне місце в Богуславі посідає харчова промисловість. Маслозавод щорічно виготовляє більше п'яти тисяч центнерів вершкового масла, розгортається і кращає торгівля і побутове обслуговування трудящих.

Через місто протікає мальовнича річка Рось. На всім своїм шляху вона пересипана гранітними валунами. Чарівна природа міста та його околиць приваблюють багато трудящих з різних кінців країни на відпочинок.

З року в рік росте і кращає, місто, ведуться роботи по його благоустрою. Після війни місто відбудовано майже заново. Виросли культурні заклади. Споруджено широкоекранний кінотеатр, працює музей образотворчого мистецтва, де експонуються картини, скульптури, твори, графіки, плакати видатних майстрів України, вироби з кераміки богуславських умільців, тощо.

Корисно знати:

Маруся Богуславка — легендарна українська героїня 16-го або 17-го сторіччя. Подібно до Роксолани Лісовської, Марусю захопили турки і додали до гарему турецького хана. На даний час легенду Марусі Богуславки оспівано і переказано в 5 творах різних митців: романі, історичному романі, балеті, історичній драмі, п'єсі.